Болить мене головонька
Від самого чола,
Не бачила миленького
Сьогодні і вчора.

Ой бачиться, що журюся,
В тугу не вдаюся,
А як вийду на вулицю –
Від вітру валюся.

Ой бачиться, що не плачу,
Самі сльози ллються.
Від милого нема людей,
Від нелюба шлються.

Нема мого миленького,
Нема мого сонця.
Ні з ким мені розмовляти
Ввечері в віконце.

Нема ж мого миленького,
Що карії очі,
Ні з ким мені розмовляти
Темненької ночі.

Та вже ж мені не ходити,
Куди я ходила,
Та вже ж мені не любити,
Кого я любила.

Та вже ж мені не ходити
Ранком попід, замком,
Та вже ж мені не стояти
Із моїм коханком.

Та вже ж мені не ходити
В ліски по горішки.
Та вже ж мені минулися
Дівоцькії смішки.

Шкода ж мої уродоньки,
Великого зросту,
Прийшлось мені утопитись
З високого мосту.